До уваги роботодавців!

 


Вижницька міська рада повідомляє:

 За статтею 265 Кодексу законів про працю України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1 січня 2018р. -  111690грн.). Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Таким чином, укладення трудового договору складається з двох етапів – видання наказу про прийняття працівника на роботу та повідомлення державної фіскальної служби. Ігнорування одного з етапів оформлення трудових відносин є порушення вимог статті 24 КЗпП України. Важливою проблемою в районі залишається допущення роботодавцями  до виконання трудових робіт без укладення трудових договорів. Крім того, з працівниками,  які виконують роботу з визначеної професії, спеціальності чи посади відповідної кваліфікації та  у відповідності до графіку роботи, встановленого роботодавцем, укладаються не трудові договори, а договори цивільно-правового характеру на виконання робіт та послуг. При укладенні таких договорів з працівниками повинні проводитись розрахунки по нарахуванню їм заробітної плати  від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства і розмір її має бути не меншим від встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином неоформлені чи неналежно оформлені працівники (за цивільно-правовими договорами) перебувають за межами правового регулювання трудових відносин.

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць, виплата її не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 січня 2018р. -  11169грн.). Порушенням установлених строків виплати заробітної плати працівникам більше як за один місяць, виплатою її не в повному обсязі, вважається виплата заробітної плати з порушенням статті 115 КЗпП України, у відповідності до якої заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який провадиться виплата.

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу, «Про альтернативну (невійськову) службу, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1 січня 2018р. -  37230грн.). Мінімальними державними гарантіями з оплати праці є норми і гарантії з оплати  праці, передбачені частиною першою статті 12 Закону України  «Про оплату праці» (оплата праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років; а також гарантії для працівників: оплата щорічних відпусток та компенсацій за невикористані відпустки; часу виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; переведених за станом здоров’я на нижче оплачувану роботу; тимчасово переведених на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації; для донорів, тощо) та гарантії та компенсації працівникам, встановлених Кодексом законів про працю України (проведення індексації заробітної плати, установлення схем посадових окладів, розмірів доплат, надбавок, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, установлення оплати в підвищеному розмірі осіб, які працюють в гірських умовах, на важких роботах, роботах із шкідливими і важкими умовами праці, тощо).

Для працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації статтею  119 Кодексу законів про працю України передбачено збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, у фізичних осіб-підприємців, у яких вони  працювали на час призову. Отже, звільнення працівника, призваного на військову службу, переведення його на іншу посаду або невиплата середнього заробітку, незабезпечення гарантій працівникам, що проходять альтернативну службу, потрапили в полон чи проходять лікування, є порушенням вимог законодавства України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу».

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, зокрема неподання необхідних документів чи подання не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати,  встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 січня 2018р. -  11169грн.);

- недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, створення перешкод у її проведенні, зокрема неподання необхідних документів чи подання не в повному обсязі - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати,  встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 січня 2018р. -  372300грн.);

- порушення інших вимог трудового законодавства - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 січня 2017р. -  3723грн.). До інших порушень законодавства про працю належить невиконання вимог КЗпП та інших актів законодавства України.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509  із змінами, внесеними постановою КМУ від 03.02.2016р. №55, які набули чинності 10.02.2016р. У відповідності до Порядку штрафи накладаються начальником територіального органу Держпраці та його заступниками. Штрафи накладаються на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання  або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, складеного посадовою особою територіального органу Держпраці. Штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського Кодексу України.  Штраф сплачується впродовж одного місяця з дня ухвалення постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють територіальний орган Держпраці. Не сплачені в добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби.

Крім того, за вищезазначені порушення трудового законодавства  посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності притягуються до адміністративної відповідальності за статтею 41 «Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці» Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі виявлення  працівників, які допущені до роботи без видання наказу та повідомлення Державної фіскальної служби, матеріали перевірок направляються до органів  Національної поліції за ознаками злочину, відповідальність за який встановлено статтею 172 Кримінального кодексу України.

За постановою №295 від 26.04.2017року прийнято Порядок здійснення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, у відповідності до якого перевірка здійснюється у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. Слід зауважити, що інспектори праці за наявності службового посвідчення, безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

 

Спеціаліст І категорії відділу правового

забезпечення, організаційно-кадрової роботи

та зв’язку з громадкістю Вижницької міської ради.                               В.С.Осташек