Історія

1158-1855 Коли виникла Вижниця, докладно невідомо. За однією з версій місто вперше згадується в літописах як городок на Черемоші в 1158 році. За іншими даними, перша згадка про місто міститься у молдовському літописі за 1501 рік. З 1514 по 1574 рік місто знаходилося під владою турків. До 1774 року Вижниця була підпорядкована Молдавському князівству, пізніше - Австро-Угорщині. Вижниця розвивалася як торгове поселення, тісно пов'язане з гірськими і низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими традиціями. Статус ярмаркового місця поселення отримало в 1767 році. Наприкінці XVIII ст., з початком розвитку лісової промисловості Вижниця стає важливим пунктом торгівлі лісом. Після регулювання русла Черемошу (1790 - 1812 роки) будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти по грунтовій дорозі через Бояни — на Бесарабію і Поділля. Основна маса міщан займалась торгівлею і ремеслами. Жорстока експлуатація, свавілля чиновників і дідичів викликали масові виступи і хвилювання серед народних мас. Населення гір піднялось на антифеодальну боротьбу. В 1817 - 1830 роках недалеко Вижниці діяв загін опришків очолюваний Мироном Штолюком. В 1848 - 1849 роках вижницькі селяни брали участь в антифеодальному русі під керівництвом Лук'яна Кобилиці. У 1855 році Вижниця стала повітовим центром. Місто сильно постраждало в часи Першої світової війни.
 
1501 р. Перша згадка про м. Вижниця
 
03.11.1918 Буковинське Віче