День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу – Велика Вітчизняна, яка забрала життя кожного п'ятого співвітчизника. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи.
Цей день нагадує нам про всіх загиблих в боях, закатованих у фашистській неволі, померлих у тилу від голоду та поневірянь.
Ми сумуємо за всіма, хто ціною свого життя виконав святий обов'язок, захищаючи в ті суворі роки нашу Вітчизну.
День скорботи встановлено в Україні "…з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…" згідно з Указом Президента України "Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні" від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000.
У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни українці згадують усіх тих, хто поліг на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у в’язницях і таборах НКВС, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Щодня гинуло майже 14100 радянських людей, кожну годину – 588, кожну хвилину – 10. Загалом за роки Другої світової війни Україна втратили 8 мільйонів своїх громадян (5,5 мільйона цивільних і 2,5 мільйона військових). Тому про мужність і героїзм, проявлені у смертельному двобої всіх народів з фашизмом, людство завжди має пам’ятати.
