Сьогодні, 22 травня, Петру Михайловичу Ковалюку могло б виповнитися 43 роки…
Він народився напередодні Дня Героїв — і сьогодні мав би святкувати разом із рідними, колегами, учнями. Та замість тепла свята — тиша пам’яті. Війна забрала його з родини, зі школи, з нашої громади. Залишивши нам спогади, біль і безмежну вдячність.
Петро Михайлович був учителем історії та Захисту України. Він навчав правді, виховував гідність, показував приклад. Коли настав його час — він пішов захищати Україну. Так, як говорив учням. Так, як відчував серцем.
Історія, яку він викладав, стала його особистим шляхом. Його ім’я — вписане навічно у літопис нашої громади та держави.
Сьогодні, в день його народження, ми згадуємо не лише Петра Михайловича, а й усіх наших Героїв — синів і доньок Вижницької громади, які поклали життя за волю України. Усіх, хто пішов у бій і не повернувся. Хто захистив нас ціною власного життя.
Ми тримаємо. Бо вони дали нам силу. Бо залишили нам світло, честь, приклад.
І наша обіцянка — жити гідно, бути вартими їхньої жертовності.
Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. Ми дякуємо.
І ніколи не забудемо.
Вічна пам’ять і слава Героям!
Петро Михайлович Ковалюк — назавжди з нами.
У серці. У пам’яті. У світлі…
